Відлуння Чорнобиля

23 квітня в Грунській бібліотеці-філії відбувся вечір - реквієм "Чорнобиль - в серці України, а тінь його - по всій землі". На зустріч з учнями та викладачами Грунської СЗОШ-інтернат були запрошені ліквідатори наслідків аварії О. І. Дяченко та А. О. Смірнов.
 Працівники бібліотеки підготували виставку - роздум "Аварія на ЧАЕС: стихія чи розплата?" Вчитель Н. В. Полтавець, бібліотекарі Т. В. Сокол та В. М. Гольченко розповіли про причини та наслідки аварії, а також - про людей, що працювали там.

 А потім запалили свічу, вшановуючи пам'ять усіх загиблих при ліквідації наслідків аварії і тих, хто помер пізніше, отримавши небезпечну дозу випромінення.
Особливо цікаво було послухати спогади запрошених ліквідаторів.

Анатолій Олександрович Смірнов після розповіді про трудові будні в Чорнобилі прочитав свої вірші, серед яких і вірш - спогад про чорнобильську трагедію:

Коли із вуст звучить слово Чорнобиль,

У серці ніби обривається струна.

І в пам'яті спливають дні тривожні

І довга з мирним атомом війна.

Війна - а як іще назвати?

Бездумного випробування плід.

Ми з смутком залишали рідні хати.

Жінки в сльозах дивилися нам вслід.

Ми молоді були та браві,

І не боялися ні радіків, ні бер.

Ми симулянтами не стали,

Та вірю - так же поступили б і тепер.

Ми всі робили нашу спільну справу,

Кому де доля випала служить.

І працювали не за славу,

А на землі щоб можна було жить.

Ми не герої, а скоріше, жертви

Технічного прогресу і безладдя.

Нам пощастило вижить і не вмерти

В лихім вогні радіаційного багаття.

Пройшли роки, і виросли вже діти,

Душевні рани трохи зажили,

Але ніколи не забути  нам той квітень,

Тих днів, що у Чорнобилі були.

В котрий раз переглядалися сторінки альбому, створеного до 10-ї річниці чорнобильської трагедії, згадувались часи перебування в зоні АЕС та односельці - ліквідатори.

 На згадку про зустріч учні подарували гостям сувеніри, виготовлені своїми руками.

 Працівники культури підготували тематичні художні номери, а пісню "Я люблю тебя, жизнь" виконували разом з "чорнобильцями", адже вони, ризикуючи собою, стали на захист життя, тому цінують кожен прожитий день.

26 квітня за традицією зібралися разом учасники ліквідації наслідків авірії та їхні дружини. Цього разу - в "Остаповій криниці"  на зустріч - вшанування "Груняни пам'ятають, вшановують..."

Кожен рік ви збираєтесь в квітні,

В день, що завжди тривожить серця.

Один одному стали, як рідні -

Поєднала вас дата оця.

Не святкова вона, а священна,

Бо у ній наша пам'ять жива.

Ми вклонитись вам хочем доземно

І сказати найкращі слова.

 Зі словами вдячності звернулась до них сільський голова В. О. Маляренко.

Працівники культури підготували тематичну програму, під час якої вшанували пам'ять тих, кого вже немає з нами: С. О. Хоменка, В. А. Надолинного, В.В. Темника, В. В. Усова. Важко передати словами біль і горе їхніх дружин, три з яких були присутні на заході, та матері В. В. Темника. 

А всього 20 грунян брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Звичайно, тепер їх підводить здоров'я, тому дехто не зміг прийти на цю зустріч. А ті, що прийшли, були раді поспілкуватися між собою, послухати хорошу пісню, просто побачити одне одного.

Завдяки допомозі місцевих приватних підприємців, зусиллями працівників сільської ради був накритий стіл на знак уваги й пошани до мужніх земляків, які в своєму житті здійснили подвиг у мирний час.

Тиждень правових знань

З 15 до 20 квітня 2013 р. в усіх бібліотеках району пройшов Тиждень правових знань.
В Грунській бібліотеці-філії він розпочався з подорожі правовими сайтами "Громадянське суспільство і влада".

16 квітня між 11-класниками ЗОШ був проведений диспут "Про обов'язок і про честь" під час виховної години в школі.

17.04.2013 р. Правовим лабіринтом "По стежках закону" мандрували учні школи-інтернат.

А 18 квітня аж два цікавих заходи відбулися для учнів молодших класів ЗОШ. Спочатку вони навчалися у Школі прав дитини "Кожна дитина має право..." Учні говорили про свої права, про необхідність для кожної дитини мати родину, бути оточеною любов'ю та піклуванням.

Діти вивчили напам'ять вірші своїх ровесників з книги "Дитиною бути важко: Пишемо книгу про свої права":
Ми народилися на світ, ми маєм право жити,
Ми право маємо життю та юності радіти.
Ми право маємо рости, науку здобувати,
Щоб потім добре для людей могли ми працювати.

 Також за допомогою інсценізації відомих казок ("Попелюшка", "Білосніжка", "Дюймовочка") діти самі стали захисниками прав дітей - героїв, які порушувались у цих казках.

А потім було проведено гру-конкурс "Школа Світлофора Моргайка", адже зараз триває десятиліття дій з безпеки дорожнього руху. Для дітей дуже важливо знати, як правильно поводитись на дорозі. Під час заходу виявилось, що молодші учні ознайомлені з правилами дорожнього руху, тому вони могли легко виконати завданнями цієї гри.

День довкілля

16 квітня працівники культури Груні відзначили конкретними справами під лозунгом "Збережемо довкілля заради життя". Всі дружно вийшли на прибирання прилеглих територій. День видався хороший, тому працювали з ентузіазмом, старалися, щоб наш "культурний" куточок села став чистим і приємним для відвідувачів.

Юність, зламана війною

   11 квітня - це день вшанування в'язнів фашистських таборів та жертв окупації. В нашому селі проживає багато людей зі статусом дитини війни, а от так званих "остарбайтерів" залишилося всього двоє: Дарія Євлампіївна Олійник та Ганна Василівна Кудлай. Одній вже за 90, друга святкуватиме свій 90-літній ювілей саме цього року. Тож, звичайно, підводить здоров'я, важко ходити, але пам'ять у цих жінок світла, тому їхні спогади є безцінним матеріалом часів Великої Вітчизняної війни. Грунська бібліотека декілька разів запрошувала їх на зустрічі з учнями ЗОШ і СЗОШ-інтернат, а коли вони не мали змоги прийти, бібліотекарі розповідали дітям історії їхнього життя, які не могли залишити нікого байдужим.

   Дарія Євлампіївна Олійник  народилася в селі Пірки Зіньківського району Полтавської області. З жовтня 1942 до серпня 1945 р. перебувала на примусових роботах в Німеччині (м. Гера поблизу Лейпціга). Разом з нею були і земляки з Полтавщини. Везли їх в товарних вагонах. Дарія Євлампіївна працювала на механічному заводі біля станків, підписувала деталі. Взагалі робота була не надто важкою, але іноді траплялися такі деталі, які вона не могла підняти сама. Тоді, як не бачив наглядач, молоді німці, що працювали там, допомагали їй. Робочий день тривав від темна до темна, тільки в неділю на дві години відпускали в місто. На роботу і з роботи їх супроводжував поліцай, поранений на війні. Годували робочих брюквою, а французи трішки підгодовували, допомагали продуктами.  Додому поверталися з нашими військовими частинами або чим прийдеться. Після війни Дарія Євлапіївна Олійник закінчила інститут і працювала в школі вчителем німецької мови. Зараз проживає з сином.

    Ганна Василівна Кудлай - грунянка, з 2 червня 1943 до серпня 1945 року перебувала на примусових роботах в Австрії.  Там же були ще дві землячки - Марія Миколаївна Карандиш та Варвара Кирилівна Мамченко. Ганна Василівна працювала по господарству в родині міністра закордонних справ Австрії. Ставлення до неї було непогане, годували добре. Визволяли наших робітників американські війська. Додому довго йшли пішки, потім їхали в товарних вагонах. Після повернення працювала в колгоспі. Зараз проживає в родині сина.

На жаль, більшість з грунянок, які були вивезені фашистами з рідної землі, вже відійшли у небуття, так і не дочекавшись визнання і вшанування. Тому хочеться, щоб жили ще довго на світі такі мужні жінки, як Д. Є. Олійник та Г. В. Кудлай, а Бог давав їм здоров'я і сили.
 Всім жінкам-остарбайтерам я присвячую цей вірш.

Загриміли над селом гармати

У роки воєнних лихоліть.

Залишали хлопці свої хати,

Йшли країну рідну боронить.

Їх на фронт дівчата проводжали,

Наречених і братів своїх,

А самі ж тоді іще не знали,

Яка доля буде далі в них.

Їхали із дому на чужину

У 17-18 літ,

В них забрали молодість безцінну,

Мов з калини обірвали цвіт.

В Австрію, в Німеччину погнали,

Там дівчата бранками були,

На заводах різних працювали,

Господарство в хазяїв вели.

Часто пухли від роботи руки,

В голові роїлось стільки дум,

Та страшніш були душевні муки,

По домівці рідній вічний сум.

Коли визволителів діждались,

Скільки тої радості було!

В мирні дні додому повертались,

У прибране вишнями село.

Скільки часу вже у даль прослалось,

Все було давно, немов у сні.

Та навік у пам'яті зостались

Роки молоді на чужині.

Всі вони тепер уже бабусі,

Вік вплітає в коси сивину...

Й досі остарбайтерами звуться,

Як на згадку про страшну війну.

Приватні підприємці села: перехрестя думок.

Грунська бібліотека тісно співпрацює з приватними підприємцями нашого села Н. І. Чельмак, А. Ю. Пірятинець, Л. С. Мащенко. Вони звертаються до нас з приводу отримання інформації щодо законів про підприємницьку діяльність,  про захист персональних даних та інших документів, які бібліотека може надати в друкованому чи в електронному вигляді, тобто через інтернет. Ми намагаємось задовольняти всі потреби користувачів - підприємців у необхідній для них інформації. 09.04.2013 р. вони поділилися своїми думками щодо економічних засад малого бізнесу, детальніше ознайомились з "Соціальними ініціативами Президента України В. Януковича" та зі "Стратегією економічного і соціального розвитку Сумської області до 2015 року "Нова Сумщина-2015".

Надія Іванівна Чельмак

 


Аліна Юріївна Пірятинець

 

Людмила Сергіївна Мащенко




Диспут "Присадибне господарство"

  Настала весна, і почалися активні роботи в полі, в саду, на городі. Та чи виправдають себе зусилля, прикладені для обробки земельних ділянок? Чи вигідно зараз на селі тримати господарство? Про це якраз ішла мова під час диспуту "Присадибне господарство. Економічно вигідне чи збиткове?", що відбувся в бібліотеці 03.04.2013 р. Свої думки з цього приводу висловлювали сусіди бібліотеки по вулиці Г.А. та В. В. Сіврюки, І.І. Пророк, власник пасіки О. В. Коляда, наш постійний відвідувач, житель с. Рибальське В. І. Гайдар, М. М. та Р. П. Костюки, Л. Г. Павлова, В. П. Коваль.

Подружжя Сіврюків та І. І. Пророк



В. І. Гайдар цікавиться правильним раціоном для годівлі корови.





Л. Г. Павлова є постійним читачем нашої бібліотеки.





Бібліотекар допомагає В. П. Коваль знайти необхідну інформацію.



Користувачі бібліотеки отримують поради по веденню домашнього господарства зі спеціальної літератури (книг та періодики),

а також з допомогою інтернет-технологій.
Так, О. В. Коляда навіть замовляв через інтернет насіння деяких городніх рослин.

Першоквітнева гуморина

1 квітня в Груні - день особливий і цікавий, адже він не може бути не відзначений у столиці гумору. Цього року в бібліотеці та в музеї Остапа Вишні була проведена година веселих затій "Жарти з-під шкільної парти".

 Веселими пригодами на уроках та перервах ділилися учні Грунської ЗОШ та школи - інтернат, а також розповідали веселинки Грицька Бойка, твори Павла Глазового та уривки з гуморесок Остапа Вишні.

Бібліотекарі (а вони є гумористичним дуетом "Сміхограй") теж розважили присутніх історією зі шкільного життя, а ще запросили на свято майстрів гумору нашого села.  От наприклад, тут зустрілись талановиті читці-гумористи Ю. Кривоколіско та О. Коляда, а в самого Вишню - мисливця перевтілився на кілька хвилин О. Дяченко.

 З посмішкою спостерігав за цим дійством з портрета славетний Остап, задоволений тим, що його сміх живе серед  нащадків, а почуття гумору передається від покоління до покоління.

Книга єднає друзів

Під таким девізом  пройшов у Грунській бібліотеці-філії Всеукраїнський тиждень дитячого читання Юних читачів зацікавили виставка-презентація "Увага! Нова книга!", літературний календар "Відзначаємо річницю", панно улюблених книг "Бібліотдрайв - для молодих, активних, модних", інтернет- подорож "Сторінками улюблених книг".

Учні Грунської ЗОШ проявили свої знання  під час вікторини - гри "Бібліотечний ерудит", а вихованцям школи - інтернат сподобався бібліотечний урок "Мандрівка на книгольоті" .

 Дитячий ранок "У колі друзів книги" поєднав у стінах бібліотеки юних любителів читання і шанувальників книги. Під час цих заходів діти перевтілювались в улюблених героїв та весело розігрували уривки з відомих казок. І, звичайно, вибирали собі книги, щоб, прочитавши їх, поділитися враженнями з друзями.