Хто не знає про Святого Миколая? Щороку приходить він у кожний дім з миром і дарунками. Його люди люблять, бо він – захисник усіх бідних, і знедолених. Сьогодні вітання з днем Святого Миколая від працівників культури с. Грунь отримали мешканці стаціонарного відділення Грунського територіального центру. Про життєвий шлях Святого, який несе людям добро і милосердя, розповіли бібліотекарі, а потім всі разом .гості дарували жителям цього затишного дому пісні та гумор, створюючи святкову атмосферу і додаючи хорошого настрою..

Сьоме грудня – Катерини,
тож у Каті - іменини,

Катерини, вас вітаєм,
щастя й радості бажаєм!

У народі "Катерини" - свято дівочої долі. У цей день перед образом цієї святої дівчата ставлять свічки, а потім під вечір ворожать на свою долю. А ще - це початок зимових вечорниць, тож і в Грунській центральній бібліотеці зібралися "студенти" Університету третього віку Грунського територіального центру на традиційні українські вечорниці: з народними традиціями, спогадами про дівоче ворожіння і піснями. Звичайно, на першому плані були шановні Катерини, адже це їхнє свято. Музичним дарунком іменинницям стала пісня про Катерину у виконанні В. Гольченка. Вони першими накинули на плечі яскраві хустки, а потім до них приєдналися працівники терцентру, бібліотеки та будинку культури. Отож, і ми долучилися до флешмобу «Зроби фото з хусткою» з нагоди Всесвітнього Дня української хустки. #зробифотозхусткою#українськахустка

На ній і гроно , і пелюстка,

І небо,й райдуги на ній.…

Мов берегиня вроди, хустка,

З давен у нашійстороні.

Ці слова підтвердили бібліотекарі, розповівши цікаві факти про хустку, традиції її використання в Україні, а присутні жінки доповнили розповідь особистими спогадами та враженнями.

Вони так заслуговують поваги,
Бо ж Діти Божі, рівно як і ми.
Нехай замість докорів і зневаги
ЛЮДЬМИ себе відчують між людьми.

А що потрібно людині для щастя? Здоров'я, хороші друзі, яскраві моменти. Одним з таких яскравих моментів у житті людей з особливими потребами стала зустріч у дружньому колі в Грунській центральній бібліотеці "Нехай комусь тепліше стане від наших добрих, гарних слів". Скільки талантів дав Бог цим звичайним людям! Вони пишуть вірші, співають, грають на музичних інструментах, готують смачні страви і мають добрі, відкриті серця. Спочатку бажаючі відвідали музей Остапа Вишні, а потім в затишній і теплій залі бібліотеки пили чай із солодощами. За столом ділилися досвідом життя, рецептами мудрості та оптимізму.

Сьогодні в Грунській центральній бібліотеці учні місцевої ЗОШ зустрілися з талановитою людиною, патріотом своєї країни, Учителем з великої літери, поетесою Надією Володимирівною Тунік. Цей захід - година патріотизму "За покликом серця" - був присвячений Дню гідності і свободи, пам'яті героїв Небесної Сотні та воїнів АТО. А ще - це презентація нової збірки Н. Тунік "Симфонія буття", більшість віршів якої присвячені подіям майдану та війни на Сході. Надія Володимирівна сама була учасницею майдану, тому розповідала про нього з позиції очевидця, показала фотографії та листівки і навіть пригостила учнів тією їжею, яку роздавали на майдані (канапки з салом та ковбасою, бублики, пироги). Старшокласники уважно слухали і душею сприймали розповідь та вірші, адже це - наша історія і наше сьогодення.

Грунщина відсвяткувала 130-річчя від дня народження славетного гумориста Остапа Вишні!

"Мабуть, з часів Котляревського не сміялася Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову у прекрасній творчості Остапа Вишні", - писав Олесь Гончар. Нам дуже приємно, що ці слова сказані про нашого земляка. якого ми любимо, шануємо за величезний талант, за щире серце, любов до людей і рідного краю. Щороку в Груні проходять традиційні "Вишневі усмішки".. на які запрошуємо грунян та гостей села. Цьогорічна ювілейна програма "Нехай звучить, поєднуючи душі, Остапа Вишні неповторний сміх" зібрала на сцені Грунського СБК таланти з усієї Грунської громади, а також шанувальників гумору та пісні з села Високе Черничанської ОТГ. Гості спочатку відвідали музей Остапа Вишні та бібліотеку, а потім чарували глядачів чудовим співом. .І звичайно, звучали іскрометні твори ювіляра, переплетені піснями та поєднані в один тетралізований сільський день. Та спочатку були слова про самого Остапа: у виступі начальника відділу культури і туризму Грунської сільської ради Н. Б. Барченко, у короткому відеофільмі, у листах письменника із таборів, у щирому вірші грунянки Н. Сугейко, спеціально написаному до цього дня. З ранку й до вечора було відтворене сільське життя за творами Остапа Вишні: рибальство та мисливство на сході сонця. веселий грунський ярмарок, "жінвідділ", "клуб на колодках".... Це дійство заворожувало, закручувало у вихорі танцю і пісень, постійно тримало на хвилі позитиву та веселого, дійсно народного гумору. Фінальним акордом стала пісня-гімн "Вишневих усмішок" місцевих авторів "Посміхніться" у виконанні всіх учасників святкової програми.

23 листопада - день пам'яті жертв голодомору. Нам, грунянам, ця тема близька і болісна, адже чорна коса голодомору пройшла по нашому селу і забрала життя багатьох людей. У письменника Івана Цюпи, який працював на початку 30-х років у Груні, є навіть окремий розділ у книзі "Ненаситні жорна", який називається "Згорьована Грунь". Про це нагадали бібліотекарі Грунської центральної бібліотеки учням місцевої ЗОШ під час тематичної лінійки "Голодомор: трагедія народу" Учні 8 класу підготували повідомлення "Скорботні факти голоду і втрат".А в бібліотеці пройшла година пам'яті й скорботи "Далекий 33-й рік живе у пам'яті ще й досі", під час якої запалили свічу і вшанували пам'ять жертв страшного голоду на українській землі.

15 листопада в рамках Тижня театру "Нової української школи" молодші учні Грунської ОТГ стали справжніми театральними глядачами. По білетах вони заходили до зали Грунського сільського будинку культури і зручно вмощувались на своїх місцях. Перед ними розгорнулося казкове дійство, виконавцями якого стали працівники культури та аматори сцени с. Грунь.Здається, казку "Колобок" знають навіть малесенькі дітки, але на сцені вона була зіграна на новий лад і дуже захопила дітвору. Разом з героями юні глядачі переживали і раділи, відгадували загадки і співали пісні, а потім ще й подарували акторам квіти.